Римський Колізей вважається найзнаменитішою спорудою античності та одним з найвизначніших символів міста. Цей грандіозний архітектурний витвір – не лише найбільша арена Стародавнього Риму, але й втілення інженерного генія тієї епохи. Саме тут проводились грандіозні видовища, що кожного разу збирали тисячі глядачів: не лише знамениті гладіаторські бої, але й полювання, інсценування міфологічних сюжетів та навіть – морські баталії. До вашої уваги – декілька найцікавіших фактів про арену Колізею, яких ви могли не знати раніше.
Форма й розміри
Колізей вражає своїми розмірами. Його висота сягає 50м, довжина – майже 190 м, а ширина – 156 м. Арена має форму еліпса, приблизно 85 на 53 метри. Така геометрія забезпечувала відмінну видимість з будь-якого місця на трибунах.
Покриттям арени був дерев’яний настил, посипаний піском. Це дозволяло вирішувати відразу дві задачі: швидко поглинати кров та зменшити ковзання під час поєдинків.
Символічне місце
Колізей був побудований на місці штучного озера, яке входило до комплексу «Золотого будинку» Нерона. Осушивши водоймище, імператори династії Флавіїв повернули простір римському народу, продемонструвавши розрив з тиранічним минулим.
Гіпогей
Під дерев’яним настилом була збудована надзвичайно складна підземна система, що включала тунелі, клітки для хижих тварин та приміщення для гладіаторів. За часів імператора Доміціана ця прихована система зазнала подальшого розвитку та вдосконалення: додали дворівневі тунелі та підйомні механізми. Через люки та ліфти, які приводились в рух зусиллями рабів, на арені несподівано з’являлись декорації або звірі, додаючи ефекту несподіванки.
Веларій
Щоб спекотна або дощова погода не заважала глядачам верхніх ярусів насолоджуватися видовищами, над ареною натягли величезний навіс з міцної парусини – веларій. Керувати складною системою зі щогли, канатів і блоків доручали спеціально навченим морякам імператорського флоту.
Різноманітні видовища
На арені, окрім гладіаторських боїв, влаштовували полювання на екзотичних тварин: левів, тигрів, слонів, крокодилів, бегемотів, яких спеціально доставляли сюди з усіх куточків Римської імперії. Тут проводили театралізовані вистави за мотивами міфів. Не рідкістю були надзвичайно жорстокі сцени. Наприклад, на велетенську гойдалку саджали злочинців, а потім на арені з’являлись хижаки.
Втім, гладіатори були справжніми суперзірками, їхні тренування, харчування та утримання коштували чималих коштів. Тому дійсно смертельні бої були рідкістю. Судді уважно слідкували за дотриманням правил. Якщо гладіатор здавався, піднімаючи палець, його могли помилувати, особливо, якщо бій був видовищним. Вбивали, в основному, злочинців та полонених. Найчастіше, їх віддавали на розтдертя звірам.
Колізей і християнство
В XV – XVI столітті Колізей став одним з символів християнства. Вважалось, що на його арені загинули перші християнські мученики. При Папі Бенедикті всередині арени встановили хрест і заборонили руйнувати споруду, розбираючи її на будматеріали.
В XIX столітті розпочались реставраційні роботи для збереження історичної пам’ятки. Після цього люди з усіх куточків світу почали приїздити до Риму, щоб побачити Колізей та доторкнутись до історії і культури Римської імперії. І сьогодні Колізей залишається візитною карткою італійською столиці. Сьогодні на його арені проводять різноманітні культурні заходи: історичні реконструкції, концерти, театральні постановки.