Їжа відіграє неабияку роль в культурі кожного народу світу, і в Давньому Римі це не було винятком. Особливо, в період розквіту Римської імперії, що виступала культурною столицею та колискою модних трендів того часу. Авжеж, насамперед, культура харчування була обумовлена спадком Древньої Греції та регіональними особливостями: в основі раціону були зернові культури, оливки та морепродукти. Але з кожним роком, що знаменували розквіт Риму, культура харчування ставала більш витонченою, а кулінарне мистецтво все більше і більше цінували, про що свідчить поступове, але стабільне, зростання вартості рабів, що вміли куховарити.
Але давайте про все по порядку.
Особливості харчування древніх римлян
Харчування раннього Риму було простим та зрозумілим – римляни харчувались хлібом з цільнозернового борошна, кашами з круп та пуле (швидше юшка, що готувалась із борошна, меду, води та оливкової олії). Готували вони також супи і навіть мали в меню борщ – саме для цієї традиційної страви вирощували капусту та буряк. До того ж, саме в той час придумали салат, його готували з покришеного латуку, цибулі та петрушки, а заправляли сумішшю оцту, солі, меду та оливкової олії, а згодом почали приправляти також меленим чорним перцем.
Сніданок для римлян був важливим прийомом їжі, але в ранні періоди він хоч і був поживним, та частіше складався зі залишків вечері (яйця, овочі, хліб, оливки тощо). Дитячі сніданки включали молоко, кашу та солодкі (або солоні) пшеничні хлібці. Опівдні традиційним був легкий перекус, а наймасштабнішим прийомом їжі за день була вечеря, на яку після настання сутінок збиралась вся родина.
Ми чудово знаємо, що Рим поступово розквітав та разом з економічним піднесенням та поширенням розкошів у всіх сферах людського життя, а також разом із мистецтвом та економікою, розвивалась кулінарія. Саме в часи Республіки виросла ціна на рабів, що мали непересічні кулінарні здібності, а столи римських патриціїв ломилися від різноманітних наїдків. Морепродукти зростають в ціні та з’являється усвідомлення делікатесів, не в останню чергу, завдяки обмеженому імпорту та відсутності можливості тривалий час зберігати продукти (особливо ті, що швидко псуються).
Та найбільшого розквіту кулінарне мистецтво сягнуло в період імперії – час масштабних банкетів, пишних прийомів та невимовної розкоші, на яку не шкодували ні грошей, ні сил. Винаходили нові рецепти, кухарів привозили з усіх куточків держави, а посмакувати витонченими стравами запрошували всю місцеву політичну та культурну еліту.
Віддаючи данину розкоші та показному багатству, обід розділявся на декілька частин і починався із закусок – в класичному розумінні це холодні страви, які виносили на початку трапези: салати, яйця або страви з них, гриби (вже тоді були відомими та популярними трюфелі), морепродукти, сир з оливковою олією та травами, різноманітні соуси, хліб.
Основними стравами були найрізноманітніші м’ясні варіації – від цілком запечених туш биків, овець та іншого до віртуозно приготованих невеликих птахів (дроздів, наприклад). До того ж, римська кухня мала цікаву особливість – готували різні страви з усієї частини вбитої тварини і фактично нічого не викидали (вуха, вим’я, хвости, нутрощі – всьому знаходили застосування).
Різноманіття морепродуктів, що можна було зустріти на столах римських патриціїв могло би вразити й сучасного гурмана, адже без перебільшення можна зауважити, що римські кухарі вміли приготувати практично все. І до того ж, робили це, за свідченнями очевидців, не просто смачно, а помпезно та видовищно, як любили в той час багаті римляни – банкети нерідко ставали цілими виставами.