Напевно, всі чули про римські терми, адже римляни одні з перших банні процедури довели до рівня мистецтва, а завдяки винайденню каналізації та водопроводу, зробили всі ці процеси максимально доступними для всіх мешканців міста. Завдяки тому, що культура гігієни була виведена на якісно новий рівень, римські терми, з часом, стали також і невеликими локальними культурними осередками. Терми в Давньому Римі були не просто лазнями, а центрами життя – місцями, де поєднувалися гігієна, спорт, політика, культура й навіть бізнес.
Терми як соціальний і культурний центр
Перші терми з’явилися ще в І столітті до нашої ери, але справжній розквіт цих споруд настав у часи імперії. Імператори будували їх у кожному великому місті – від Риму до провінційних центрів. Вхід часто був безкоштовним, адже відвідування терм вважалося частиною суспільного життя, майже таким самим обов’язковим, як участь у святкуваннях чи походах на форум.
Часто туди приходили далеко не для того, щоб помитися, а щоб долучитися до культурного та інформаційного життя міста: дізнатися новини, провести переговори, поділитися планами та ідеями, знайти однодумців або ділових партнерів. Терми були універсальним місцем зустрічі для представників всіх прошарків населення – від рабів до сенаторів. Це був такий собі відкритий клуб, де збирались відвідувачі за інтересами та налагоджували соціальні зв’язки, задовольняли якісь свої інтереси.
Такий соціальний феномен римських терм завжди виносять на перше місце, разом з тим, забуваючи те, що вони були архітектурним та інженерним дивом, неймовірно прогресивним на той час.
Інженерна досконалість та структура
Римські терми вражали розмірами та красою. Вони складалися з кількох залів: аподитерій (роздягальня), тепідарій (тепла кімната), кальдарій (гаряча зала з парою) і фригідарій (басейн із холодною водою). Така послідовність мала не лише приємний, а й лікувальний ефект – чергування тепла й холоду зміцнювало здоров’я. Тож контрастний душ придумали також у Давньому Римі. Загалом у них були досить прогресивні усвідомлення в медичній галузі, хоча в силу обмежених можливостей того часу, деякі їхні твердження були цілком хибними.
Та повернімося до терм – вони були розкішними і могли вміщувати одночасно до півтори тисячі осіб (так, звісно, такі великі терми були лише у великих містах, у невеликих містечках були значно скромніші терми), оздоблені статуями та покриті мозаїками. Навколо терм були розбиті сади, де також можна було відпочивати після водних процедур, спілкуватися, читати або навіть перекусити.
Ще один неймовірний факт – римляни мали розвинену систему опалення, гіпокауст. Гаряче повітря від печей проходило під підлогою й крізь порожнини в стінах, рівномірно нагріваючи приміщення. Саме завдяки цьому в термах завжди панував комфорт, навіть узимку.
Етикет відвідування та його вплив
Відвідування терм було частиною щоденного життя. Зазвичай римляни ходили туди після обіду. Спочатку займалися спортом – бігом, гімнастикою чи метанням диска, потім купалися, а далі спілкувалися або слухали читання поетів. Для жінок були окремі години або навіть окремі зали.
Хоча жінки й були окремою частиною в суспільстві, але римлянки в питаннях гігієни та догляду за собою були дуже прогресивними. Майже півтори тисячі років після занепаду Римської імперії такий рівень розвитку гігієни та косметології був недосяжним для представників багатьох країн, культур та епох, поступившись невігластву та засиллю міфів навколо купання і здоров’я.
І наостанок ще декілька цікавих фактів про терми:
- Деякі терми працювали як сучасні фітнес-клуби: відвідувачі сплачували невелику плату за спорт і масаж.
- У великих термах працювало до сотні людей – від рабів, які топили печі, до лікарів і бібліотекарів.
- Існували навіть «міні-терми» у приватних будинках багатіїв, хоча вони не могли зрівнятися з громадськими за розкішшю.
- Саме римські терми стали прообразом сучасних спа-комплексів і саун.
Римські терми були не лише символом чистоти, а й доказом високого рівня культури античного суспільства