Плануєте подорож до Вічного міста на Великодні свята? Знайдіть час відвідати Величний храм св. Сергія і Вакха на площі Мадонна дей Монті, що поблизу римського Колізею – найстарішу церкву, що належить українській громаді. Її історія в такому статусі почалась майже чотири століття тому, в 1638 році, коли папа Урбан VIII здійснив передачу храму під патріархат Української церкви, щоб створити осередок духовного життя для українського громади.
Історія храму
Історія багатьох храмів Риму налічує чимало цікавих сторінок, і храм св. Сергія і Вакха – не виключення. Перша споруда сакрального призначення на місці нинішнього храму була збудована на межі VIII – IX століття, в часу папи Льва III. Храм був присвячений святим великомученикам Сергію і Вакху, що були військовослужбовцями, які поклали життя за імператора Максиміліана в 303 році. Цікаво, що в IX столітті на території Риму діяло п’ять храмів, присвячених цим святим. Але сьогодні їхні імена носить виключно церква, що належить до української парафії.
Впродовж багатьох сторіч храм належав до різних монастирів. Але в XVII столітті Папа Урбан VIII прийняв рішення про передачу його українській громаді. Визначна роль у новій історії храму належить брату понтифіка, кардиналу Антоніо Барберіні, що займався перебудовою храму. Для потреб українців в той же час придбали і прилеглі будівлі. Пам’ять про щедрі пожертвування увіковічена написом, який ви можете побачити на портику будівлі.
Інтер’єр
Сучасне оздоблення інтер’єру церкви – результат низки реставрацій, перша з яких була здійснена за ініціативою Рафаїла Корсака, Митрополита Київського. В центрі підлоги храму парафіяни можуть побачити його могильну плиту.
Протягом XVIII століття відбулось ще декілька часткових перебудов та реставрацій, значною мірою – на пожертвування прочан, що приходили, щоб вклонитися чудотворній іконі Жировицької Божої Матері.
Сучасного виду фасад набув в 1896 році, за часів понтифікату Папи Льва XIII, за участі якого була заснована папська колегія – духовний навчальний заклад для вихідців з українських земель. На фасаді зображення герба Папи Урбана VIII, емблема Чину св. Василія Великого, а також – патріарший герб Йосипа Сліпого – видатного українського церковного діяча, предстоятеля Українського греко-католицької церкви.
Реліквії
Сьогодні у Храмі св. Сергія і Вакха зберігаються дві, надзвичайно цінні для християн, реліквії. Перш за все, це частка мощів святих покровителів храму. Не менш важлива для прихожан ікона Жировицької Божої Матері, яка була прихована під шаром штукатурки та була відкрита лише в 1718 році, в ході реставраційних робіт.
Та, звісно, як і більшість старовинних сакральних споруд, Храм св. Сергія і Вакха приховує чимало таємниць у своєму підземеллі, що є одним з найстаріших на території Риму. І, переш за все, це поховання, які здійснювались тут у різні часи. Тож не дивно, що археологи, які досліджують та вивчають історію храму, продовжують знаходити черепи, вмуровані в стіни фундаменту.
Храмовий комплекс
У наш час храмовий комплекс відіграє роль римської штаб-квартири українських греко-католиків, а також – католиків візантійського обряду. Тут знаходиться декілька релігійних організацій, серед яких – частина музею св. Сергія і Вакха , парафія святих покровителів храму, приміщення секретаріат товариства «Свята Софія». Окрім того, на території храмового комплексу працює готель з двомісними номерами.