Головний символ «вічного міста» – Колізей, відомий також, як амфітеатр Флавіїв, продовжує вражати своїх відвідувачів. Сьогодні вони мають змогу дослідити гіпогей – дворівневі кімнати та коридори з тунелями та клітками, в яких утримувались гладіатори, а також – хижі звірі, що мали за декілька хвилин брати участь у смертельному бою на арені.
Відкриття підземних кімнат: частина масштабного реставраційного проєкту
Історики стверджують, що відома на весь світ, велична історична споруда використовувалась за призначенням не пізніше 523 року нашої ери. Після чого поступово вкривалася шаром землі та щебеню. Лише у XIX сторіччі італійські археологи розпочали проведення розкопок з метою ретельного вивчення амфітеатру Флавіїв.
Перш ніж перші туристи змогли оглянути частину підземних кімнат, загальна площа яких сягає 15 тис. м2, була проведена колосальна підготовка. Відновлення підземного лабіринту з кімнат, переходів та тунелів, що проводилось за фінансової участі Дієго Делла Валле, відомого в Італії виробника взуття, стартувало у 2011 році.
У дослідженнях брали участь понад 80 фахівців різних галузей – реставратори і архітектори, геологи і фізики, інженери і топографи. Завдяки їх роботі вдалося повернути первісний вигляд підземній частині амфітеатру. Але чому саме підземна частина історичної пам’ятки викликала таку зацікавленість? Можливо саме тому, що мережа гіпогеїв завжди була прихованою від глядачів. Спускаючись до підземних лабіринтів та тунелів, туристи можуть уявити собі стан та відчуття рабів гладіаторів, багато з яких проводили тут останні хвилини свого життя.
Колізей: трохи історії
Зі шкільного курсу історії всі знають, що основне призначення Колізею – це проведення вражаючих за жорстокістю, видовищ, до яких були охочі римляни. Спочатку гладіаторські бої мали релігійне забарвлення. Але пізніше, їх проводили в підтримку престижу родини або влади. Аристократи проводили видовищні «вистави», часто – з метою отримання прихильності на виборах. Вчені вважають однією з найвизначніших подій, що стала приводом до помпезного святкування в Колізеї, перемогу Траяна над Дакією, що сталася в 107 році н.е.
На честь такої події проведений фестиваль, у якому, за свідоцтвом документів, взяли участь до десяти тисяч гладіаторів та одинадцять тисяч хижаків. Видовище тривало понад 120 днів.
На арені проводились два типи поєдинків:
- «munera» – бій між двома гладіаторами;
- «venationes» – бій за участі диких тварин.
Екзотичних диких тварин, доставлених для цього з Африки, утримували у спеціально споруджених клітках в підземній частині Колізею. Тут же готувалися до виходу на арену і гладіатори.
Зазвичай, до гладіаторських боїв залучали сильних та витривалих рабів, що потрапляли в полон. Цікаво відзначити, гладіатори, які вигравали декілька поєдинків поспіль, могли подати на ім’я імператора прохання про помилування або звільнення. Знаком задоволення прохання гладіатора був меч, витесаний з дерева – зброя, що звільняла від обов’язку битися.
Втім, бої гладіаторів були не єдиним різновидом видовищ, за якими могли спостерігати з трибун громадяни «вічного міста». На його арені також відбувались публічні страти. Засуджених спалювали на вогнищі або віддавали на роздертя хижим тваринам.
Інколи на арені влаштовували інсценування відомих релігійних сюжетів, та навіть – морських битв. Для цього арену заповнювали водою, перетворюючи її на велетенський басейн. Проте, часи змінювалися. І в шостому сторіччі такі видовища поступово втратили популярність, а їх проведення стали економічно не виправданими.